img

«Мені важливо показати, що на фотографії ви довіряєте мені»

Дарина почала знімати чотири роки тому, тоді ще не уявляючи, що через якийсь час  зйомки стануть важливою частиною її життя. Ігноруючи недоброзичливців, проходячи повз «шкідливі поради» бездарних колег, шукаючи свій стиль й долаючи перешкоди, Дарина стала популярним фотографом, на рахунку якого - кілька великих проектів, значне портфоліо та навіть досвід викладацької діяльності. 

Коли у тебе з'явився інтерес до фотографії? І як довго ти  займаєшся цією діяльністю?

У 2015 році, я тоді навчалася в інституті та працювала дизайнером. Все почалося з тієї фрази, яку мені сказав мій друг: «На цьому можна багато й швидко заробити». А я дуже хотіла виїхати зі свого міста, й були потрібні гроші.

Коли я звільнялася, щоб присвятити весь свій час фотографії, мій роботодавець сказав, що у мене дуже погані роботи (фотографії), і з цього ніколи нічого доброго не вийде.

Я успішно займалася фотографією два з половиною роки. Незважаючи на те, що мене спочатку зацікавили гроші в цій професії, я їх так й не заробила, проте дуже багато працювала над портфоліо й самоосвітою в різних сферах. У підсумку, витративши багато сил, часу і коштів, я зрозуміла, що до своєї мети так й не наблизилася. Зазвичай клієнти писали мені щось в дусі: «Вибачте, а ви знімаєте нормальні фотографії? Ну, звичайні: з каміном, в однаковому одязі та з новорічною ялинкою на задньому плані?»

Мені не подобались фотографи зі свого міста. Саме вони вчили всіх, що «фотографії з камінчіком» й поганим світлом – ось, що повинно бути в альбомі кожної сімейної пари. Ну і я, звичайно, говорила про це. В результаті не було ні клієнтів, тому що мене не розуміли, ні спілкування з фотографами, тому що між нами миттєво виникала ворожість. Після чергових сутичок з місцевими фотографами, я на абияк накопичені гроші переїхала в інше місто та зайнялася дизайном.

Які найголовніші складові хорошої фотографії на твою думку?

Думаю, що найважливіше в будь-який час зйомки – це світло. Середньостатистичні фотографи про це не замислюються й захоплюються тільки післяобробкою.

Світло, в залежності від того, за допомогою яких джерел отримано, може змінити ставлення до фотографії, створити різний настрій. Наприклад, в полудень, в сонячний день наречена буде похмура й незадоволена сама по собі, плюс через чорні тіні під очима й під носом. А якщо, перебуваючи в той самий час в тіні парку, поблизу світлої будівлі, від якої відбивається світло, ви відійдете від нього так, що світло буде відбиватися від будівлі й падати під сорок п'ять градусів нареченій на обличчя, то вона, по-перше, не буде жмуритися від сонця, й, по-друге, буде прекрасно освітлена. Вийде світло, як на картинах Мікеланджело або Леонардо да Вінчі, вони використовували таке саме. Але якщо знімати наречену з красивим освітленням, але на смітнику, на жаль, навіть світло Мікеланджело не допоможе загальній картині.

Чи брала ти участь в якихось комерційних проектах? Може співпрацювала з кимось? (Газети, журнали, видавництва)

В основному, я співпрацювала з модельними агентствами, навчала майбутніх моделей фотопозуванню й створювала для них спеціальні фотографії – snapshots.

Мені подобалося працювати в агентствах, тому що мої роботи публікувалися в журналах, плюс була можливість тренувати навички викладання. Багато зйомок, які я провела в ході навчання, також стали доповненням до портфоліо.

Кому ти можеш сама запропонувати попрацювати з тобою? В тебе є образ ідеальної моделі?

Могла б запропонувати відеографії, тому що я завжди хотіла, щоб зйомки, які я так довго придумую, готую, стилізує й організую – оживали, й у мене б з'явилася можливість попрацювати як режисер.

А ось з ким би я хотіла попрацювати – це просто нескінченний список. Наприклад, я завжди хотіла подивитися, як працює з акторами, камерою й оточенням режисер Ларс фон Трієр, та як розкривають складні емоції фотографи Пітер Ліндберг й Террі Річардсон.

Образ ідеальної моделі: це та (той), хто виконує всі вимоги перед зйомкою (хто хоча б упорядковує свої нігті й приходить з чистою головою), хто не спізнюється, не ниє, не конкурує з фотографом, й, звичайно, після зйомки не обробляє жодними додатковими фільтрами instagram вже готові фотографії.

Фотограф повинен вчитися професії або це внутрішній дар?

Фотограф завжди повинен вчитися, кожен день. Адже якщо пропустити якусь інформацію із зовнішнього світу, то можна втратити актуальність. Тоді не вийде зробити щось авангардне.

Внутрішній дар, якщо він є, буде допомагати, але розраховувати тільки на нього не можна в сучасному світі. Знання – це те, що допоможе тобі заробити, а внутрішній дар здатний лише розвинути нарцисизм.

А що стосується твоєї освіти, ти сама десь навчалася?

Я ходила на навчання до багатьох фотографів, спочатку тільки зі свого маленького міста. Але ні знань, ні навичок ці уроки особливо не давали. Тоді я знайшла відео на YouTube у відомого. Я переглянула всі його відеоуроки й зупинилася на тому, що можна було відразу застосувати на практиці. За пару місяців результат став набагато краще, навіть надходили замовлення на комерційні зйомки. Через півроку я вирішила поїхати в інше місто на очні заняття, які тривали два тижні.

Це були найважчі (фізично) два тижні мого життя. Спала я по кілька годин на день, а потім бігла на навчання. Після занять потрібно було ще встигати виконувати домашні практичні завдання. Були й чотири великі проекти. Згадуючи зараз про них, розумію, що можна було їх зробити набагато краще.

Тоді я й усвідомила, що не можу працювати в парі з будь-ким або в команді. Зрозуміла стільки всього про своє життя: подумала й про майбутні плани, й про фотографії, й про свою професію. Дивувалася, як багато я дізналася про сучасне мистецтво й живопис, чого не дали мені ні дві художні школи, ні навчання в інституті на факультеті дизайну. Ці два тижні виявилися дійсно безцінні.

Пам'ятаєш свою першу фотосесію? Як вона проходила, й хто був моделлю?

Моя перша фотосесія була на вулиці в -17 градусів. (Думаю, найкраща погода). Я знімала love story: свою одногрупницю та її хлопця. (Тоді я ще не знала, що потім займуся саме цим видом зйомки). Ми ходили холодним парком й набережною. Я, як й годиться всім фотографам, роздягла моделей на морозі до футболок й вже до кінця дня відморозила собі пальці до оніміння. Тоді я ще не розбиралася у світлі й вважала, що головне – це обробка.

В підсумку я витратила на 5 знімків близько 50 годин. Результат – дивні ляльково-відморожені обличчя моїх мучеників.

Чи були у тебе казусні або просто кумедні історії, пов'язані з фотографією?

Згадуючи всі свої проекти, я можу точно пригадати один з них. Це був найдивніший випадок з усіх. Почнемо з того, що я робила зйомку по фільму «Милі кістки». У ролі дівчинки знялася сама, а на роль маніяка дуже довго шукала схожого чоловіка. В результаті натрапила на сторінку свого викладача з філософії, та його обличчя майже ідеально підходило під типаж актора з фільму. Недовго думаючи, я запропонувала йому знятися зі мною. Спершу, він написав, що подумає, але вже на наступний день погодився, й навіть погодився знімати частину фотографій у нього у квартирі.

Зйомки тривали два дні. На наступний день ми поїхали з величезною дерев'яною дошкою в інше місто, заради кукурудзяного поля. Кукурудзяні стебла були заввишки під два метри, і моєму другові-асистенту – довелося секатором відрізати колосся, формуючи галявину для зйомки.

Зйомка вийшла дивна. Навіть зараз, дивлячись в минуле, не розумію, навіщо взагалі її робила.

Яку першочергову мету бачиш перед собою (заглядаючи далеко вперед)?

Думаю, що основна мета на даний момент – поїхати вчитися за кордон. У моєму місті абсолютно неможливо робити відкрито й вільно те, що тобі подобається, а також займатися мистецтвом. До того ж, тут це ніяк не оплачується.

З чого потрібно починати людині, яка хоче якісно знімати?

В першу чергу варто визначитися, захочеш ти займатися цим протягом, як мінімум, десяти років? Якщо так, то я б радила почати вивчати історію мистецтв, піти на курси в художню школу, самому розібратися в основах фотографії, відвідувати всі виставки сучасного мистецтва. Також буде корисно отримати художню освіту. Це дасть вам найважливіше – смак.

Адже найголовніше – це коли тобі є, що сказати людям, і ти їм це можеш показати через фотографію.

© Дар'я,
Designer
Reikartz Hotel Group

Поділитися в:
captcha